Карбо́нові кисло́ти — органічні сполуки, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. За кількістю цих груп розрізняють одноосновні (бензойна, оцтова кислота), двоосновні (щавлева, малонова,фталева, азелаїнова кислота) та багатоосновні (лимонна кислота). Синонім — карбоксильні кислоти.
Загальний опис[ред. • ред. код]
Карбонові кислоти — органічні сполуки RC(=O)OH, що мiстять карбоксильну групу (C=O)–OH (пишеться також –COOH, –СО2Н). Йонізуються у воді та інших полярних розчинниках. Переважно є слабкими кислотами (рКа4 — 5), кислотнiсть підсилюється зі збільшенням електроноакцепторності замiсникаR, ароматичнi карбо-новi кислоти сильнiшi за насиченi алiфатичнi. При взаємодії з лужними металами, основними оксидами та основами утворюють солі. Внаслідок дегiдратацiї дають ангiдриди. Гiдроксильна група здатна замiнюватись на алкоксильну(естерифiкацiя), на амiногрупу або амiновмiснi групи(даючи амiди, гiдразиди), на атом галогену з утворенням галогенангідридів RCOCl (пр., з PCl5, SOCl2). Декарбоксилюються при нагріванні в присутності лугів, процес полегшується електроноакцепторними групами в α-положеннi. Можуть бути відновлені до спиртів (пр., NaBH4). За кількістю груп розрізняють одно-, дво- та багатоосновні кислоти.
До складу К. к. можуть входити також інші функціональні групи, наприклад, –OH, –NH2, –C=O. К. к. значно слабші за мінеральні кислоти. Ароматичні К. к. сильніші за насичені аліфатичні. Утворюють солі та різні похідні речовини: галогенангідриди, аміди,естери. Мають різноманітне промислове застосування і велике біологічне значення.
У молекулах К. к., як і в молекулах спиртів, містяться гідроксильні групи, унаслідок чого кислоти виявляють деяку схожість із спиртами. Але в кислотах гідроксильна група перебуває під впливом групи атомів карбоксилу, в той час як в спиртах на неї впливає вуглеводневий радикал. Вплив карбонільної групи на гідроксил проявляється, зокрема, в тому, що атом водню гідроксильної групи в кислотах значно більш «кислотний», ніж у спиртах: легше заміщується металом і може відщеплюватися у вигляді катіона, наприклад:
З лугом ці кислоти утворюють солі:
Карбонові кислоти є слабкими кислотами, тому їх солі зазнають гідролізу. Залежно від числа карбоксильних груп в молекулі, карбонові кислоти підрозділяються на одноосновні (суфікс -ова), двоосновні (суфікс -діова), триосновні (суфікс -тріова), тощо.
Назви карбонових кислот[ред. • ред. код]
| Систематична назва | Структурна формула | Традиційна назва |
|---|---|---|
| Метанова кислота | НСООН | Мурашина кислота |
| Етанова кислота | СН3СООН | Оцтова кислота |
| Пропанова кислота | C2H5COOH | Пропіонова кислота |
| Бутанова кислота | С3Н7СООН | Масляна кислота |
| Пентанова кислота | С4Н9СООН | Валеріанова кислота |
| Гексанова кислота | С5Н11СООН | Капронова кислота |
| Гексадеканова кислота | С15Н31СООН | Пальмітинова кислота |
| Октадеканова кислота | С17Н35СООН | Стеаринова кислота |
| Проп-2-енова кислота | СН2=СНСООН | Акрилова кислота |
| Октадец-9-енова кислота | С17Н33СOOН | Олеїнова кислота |
| Бутандіова кислота | НООССН2СН2СООН | Бурштинова кислота |
Див. також[ред. • ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Карбонові кислоти |
Немає коментарів:
Дописати коментар